Життєвий і творчий шлях Юрія Івановича Вєнєліна становить собою значний інтерес з погляду виникнення й розвитку слов'янознавства. В минулому про особу Вєнєліна та його погляди багато писалось, велись дискусії,
висловлювались суперечливі оцінки. В даний час внесок, зроблений ним в справу вивчення слов'янства, його місце
і значення в історії слов'янознавства багато в чому недооцінюються. Не береться до уваги той факт, що саме
творчість романтиків, найбільш яскравим представником яких був Венелін, стоїть біля початків славістики.
Дана праця має на меті висвітлити погляди Венеліна на загальні питання слов'янознавства, показати його
роль у розвитку болгарського відродження й вивченні історичного минулого російського, українського та інших
слов'янських народів і разом з тим показати його діяльність через призму конкретної історичної епохи.
За допомогу в роботі над книгою хочеться подякувати професору Університету ім. Ф. Палацького в Оломоуці
Д. І. Кранджалову, який уважно поставився до праці й дав цінні поради, рецензентам — члену-коресподенту
Чехословацької Академії наук, професору Ю. Доланському та доценту, кандидату історичних наук Є. І. Ставровському. Цінну допомогу при одержанні архівних матеріалів подав науковий співпрацівник Інституту історії Словацької Академії наук, кандидат історичних наук П. Гапак.